Раніше ми вже розповідали про систему тренувань Джо Уайдера, та її основні принципи. Дана тема нас досить сильно зацікавила, тому ми вирішили її дещо глибше розглянути. Давайте сьогодні поговоримо докладніше про один з її принципів, а саме принцип «Флашингу».
Один з основних тренувальних принципів своєї системи тренувань Джо Уайдер розробив практично на самому початку своєї зіркової кар’єри. Цей технічний прийом в його системі носить назву – «Флашинг».
Головна суть цього методу полягає в застосуванні для тренування конкретно обраного м’язу не однієї вправи, як це було прийнято раніше, в часи монополії важкої атлетики, а відразу декількох вправ, що виконуються послідовно. Ключовим моментом цього технічного прийому є той факт, що його правильне застосування забезпечує цільові м’язові групи максимально можливим кровонаповненням.
Виконуючи вправи згідно даного принципу, ви реально відчуєте потужний прилив крові до ваших м’язів, відчуєте, як ваші м’язи наливаються кров’ю, наповнюються, і начебто збільшуються в об’ємі просто на очах. При цьому з’являється ще й потужне відчуття тепла. Ваші м’язи будуть наче горіти вогнем. Звідси і назва принципу: «Флашинг» – Flashing з англійської дослівно перекладається, як «спалахуючий», «палаючий».
Пояснимо суть цього принципу на простому прикладі:
Давайте прокачаємо наш біцепс використовуючи флашинг. Як це правильно зробити?
Спершу робимо три підходи по 12 разів у вправі «Згинання рук на лаві Скотта»,
Далі переходимо до іншої вправи, яка також орієнтована на розвиток двоголового м’язу плеча, але відмінної від першої. Виконаємо три підходи у вправі «Підйом на біцепс стоячи зі штангою». Під час виконання цієї вправи наші згиначі плеча будуть значно збагачені кров’ю, завдяки цілеспрямованому впливу від першої вправи.
Закінчили другу, приступаємо до третьої вправи. Додамо до нашого комплексу «Підтягування до підборіддя на перекладині з використанням вузького зворотного хвату». Таким чином, ми знову ж задіємо в роботу наші біцепси, через які на даній стадії циклу (після двох виконаних вправ), йде вже значно посилений потік крові.
Продовжуючи наш конкретно взятий приклад, змушуйте ваші біцепси працювати безперервно, починаючи з першої вправи серії, і так продовжуючи до останньої, роблячи лише невеликі паузи між окремими підходами. Основне завдання всієї методики – максимально наповнити задіяні групи м’язів кров’ю і протягом значного часу утримувати їх безперервно в такому стані. Такий підхід забезпечить доставку великої кількості кисню, поживних речовин, «будівельного» матеріалу для відновлення зруйнованих клітин та інших, необхідних для повноцінної роботи м’язів речовин, а також спричинить за собою збільшення загальної кількості капілярів і, як наслідок, посилення росту самої м’язової тканини.
На початку минулого століття передова спортивна еліта того часу помилково вважала, що посилений кровообіг шкідливий для м’язових волокон. Вважалося, що він вимиває з м’язових тканин молочну кислоту, тим самим гальмуючи і погіршуючи метаболічні процеси, що протікають в нашому організмі. Наукові дослідження, проведені вченими наших днів, спростували ці помилкові твердження. Виявилося, що кров і справді вичищає м’язові тканини, але зовсім не від молочної кислоти, як це їй помилково приписували раніше, – а від елементів білкового розпаду, тобто іншими словами, – від побічних і залишкових продуктів життєдіяльності. А це означає що посилений кровообіг, не шкідливий, а навпаки вкрай корисний при посилених, інтенсивних тренуваннях.
До того ж, посилений кровообіг необхідний нам для транспортування м’язовим клітинам молекул кисню та інших поживних речовин, які, як ви знаєте, є так необхідними нам каталізаторами внутрішньоклітинних процесів. При цьому підвищується загальна кількість мітохондрій – спеціальних внутрішньоклітинних елементів, що відповідають, головним чином, за енергетику міофібрил. Як результат цього – значно збільшується силова витривалість нашого організму. Додатково до цього самі клітини, взаємодіючи з кров’ю, стрімко набирають свої розміри. У результаті все це означає, що наша сила, витривалість і м’язові об’єми прогресують і набирають обертів! А це – саме те, що нам потрібно!
Але варто мати на увазі ще один важливий ключовий момент: незважаючи на те, що флашинг – один з найбільш ефективних методів у «залізному спорті», існує одне «але» пов’язане з цим прийомом: У результаті надлишку великої кількості молочної кислоти після застосування флашингу, часто виникає надмірна крепатура, і потрібно набагато більше часу для повного відновлення, що неминуче спричинить за собою значне гальмування тренувального процесу. Тому рекомендується не зловживати, і вдаватися до флашингу не частіше одного – двох разів на місяць, чергуючи його з іншими тренувальними методиками.