Майже у кожному тренажерному чи фітнес залі на стінах розміщують великі дзеркала. Існує думка, що вони допомагають відслідковувати помилки в техніці і вчасно їх виправляти. Але насправді, це скоріше данина традиції, ніж ефективний інструмент бодібілдера або ліфтера. Адже, на самих початках, коли тільки починалося ця течія, тренажерні зали тулилися в крихітних приміщеннях, де дзеркала візуально розширювали простір. Але чи так вже вони корисні для тих хто тренується? Тому, у цій статті, ми поговоримо якраз на тему дзеркал у тренажерних залах. Для чого їх вішають, чи вони там потрібні, та про такі розповсюджені травми, як травми шиї.
Чи потрібні дзеркала у залах?
Як показує практика, дзеркала більше шкодять техніці, ніж допомагають її вдосконаленню. Професійний культурист оцінює правильність виконання вправи виходячи з відчуттів, які виникають в м’язах. Наприклад, щоб краще відчути роботу м’язів, бодібілдери часто закривають очі і це реально працює.
У серйозних залах, найчастіше, дзеркал ви взагалі не знайдете. Багато досвідчених тренерів вважають дзеркала і взагалі небезпечними. Крім того вони не рідко бентежать новачків, які бачать у них своє худорляве відображення. А дядьки значних розмірів і зовсім виглядають безглуздо, роздивляючись і милуючись собою у дзеркалі.
Травми шиї
Але набагато більше шкоди, дзеркала приносять техніці, коли, здавалося б, повинні їй допомагати. Наприклад, у вправах, які виконуються у нахилі, взагалі небезпечно задирати голову.
Хребет має S-подібну форму. Але крім основних двох вигинів він має ще один в області шиї. Саме на вигинах, де циліндричної форми хребці мають не щільне з’єднання, існує максимальний ризик травмування. Згинаючись в цих місцях, хребці сильно стискають один край міжхребцевого диска і розходяться з протилежного боку. У першому випадку може виникнути деформація тканин або защемлення нерва, у другому – грижа.
Подібною небезпечною зоною є всі три вигини, у тому числі шийний. І чим сильніше буде вигин, тим вища ймовірність отримати травму, а лікувати її потім, досить складно та небезпечно.
Коли ви піднімаєте підборіддя вгору, тим більше виконуючи вправу в нахилі, хребет в області шиї сильно згинається. Саме так і відбувається, коли ви дивитеся у дзеркало. Результат може бути катастрофічним, не говорячи вже про правильність техніки.
До речі, якщо притискати підборіддя до грудей, ситуація з небезпекою отримання травми повторюється.
Статистика стверджує, що кількість травм шиї серед бодібілдерів, вища, ніж травм попереку. А про травми попереку напевно чули всі.
Експерти рекомендують завжди тримати голову в одну лінію з хребтом. Для цього достатньо піднімати маківку голови вгору.

При виконанні вправ – необхідно тримати голову в одну лінію з хребтом
І наостанок, хочеться перерахувати вправи, при виконанні яких найчастіше травмують шию:
- станова тяга;
- згинання ніг лежачи;
- розведення рук у нахилі (сидячи, з гантелями, на блоці);
- тяга штанги;
- Т-штанги і гантелі в нахилі;
- віджимання від підлоги;
- гіперекстензії;
- концентровані підйоми на біцепс і ряд інших.
Аргументи «за» і «проти»
Але, дзеркала в тренажерних залах не такі погані, якщо використовувати їх з розумом, лише зрідка. Дзеркало забезпечує постійний візуальний контакт і допомагає краще розуміти своє тіло, бачити слабкі місця.
Для підняття впевненості приємно бачити, що ви робите щось вражаюче, піднімаєте важку вагу. Де як не у бодібілдингу важливо бачити як ти виглядаєш, тому слід цінувати ту візуальну відповідну реакцію, яку забезпечує нам дзеркало.
Початківцям бодібілдерам при підготовці до змагань потрібно витратити багато часу на навчання правильним позам і, звичайно, це найкраще робити перед дзеркалом.
І все ж, вважається, що негативні сторони наявності в залі безлічі дзеркал переважують всі позитивні. Нехай цього і не розуміють новачки, які прийшли на своє перше тренування.